Совість української мови
Видатний лінгвіст, який до останнього дня боровся за чистоту та правильність української мови у ЗМІ та повсякденному житті.
Автор: lancer0076
-
Олександр Пономарів (1935–2020)
-
Василь Діденко (1937–1990)
Співак рідного краю
Поет-лірик, автор славнозвісної пісні «На долині туман».Його творчість сповнена любов’ю до української природи та глибоким розумінням народної душі.
-
Анатолій Перепадя (1935–2008)
Майстер художнього перекладу
Людина, яка відкрила українському читачеві світову класику.Завдяки його таланту українською зазвучали Пруст, Сервантес та Макіавеллі.
-
Іван Сподаренко (1931–2009)
Рыцарь свободного слова
Журналист и редактор, сделавший газету «Сільські вісті» трибуной для народных чаяний.Защитник украинского села и национальных интересов.
-
Борис Олійник (1935–2017)
Класик та державний діяч
Поет, чий авторитет допомагав зберігати українську культуру у найскладніші періоди.Його внесок у літературу та суспільне життя відзначений званням Героя України.
-
Микола Сом (1935–2013)
Зберігач традицій
Близький друг Василя Симоненка, він все життя зберігав пам’ять про своїх соратників та популяризував ідеали шістдесятників серед молоді. -
Тамара Коломієць (1935–2023)
Берегиня дитячого слова
Поетеса, яка присвятила життя дітям.Її твори виховали мільйони українців, прищеплюючи їм любов до рідного слова з найменших років.
-
В’ячеслав Чорновіл (1937–1999)
Символ незламності
Засновник «Українського вісника» та лідер національно-визвольного руху.Людина, чиє життя було присвячено боротьбі за незалежність, яка розпочалася ще у студентські роки в інтелектуальних колах Києва.
-
Василь Симоненко (1935–1963)
«Витязь молодої української поезії»
Символ щирості та безкомпромісності.Його вірші, такі як «Ти знаєш, що ти – людина?», стали маніфестом поваги до особистості. Василь був голосом покоління, який не побоявся казати правду про злочини тоталітарного режиму.
-
ЛЕСЯ УКРАЇНКА 1871 – 1913
«…Так, я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!…»Про неї написано й сказано безліч важливих слів: згадують її досягнення, цитують твори, захоплюються силою її духу. Леся Українка – глибоко освічена інтелектуалка, письменниця, перекладачка, словотвориця, крихка тілом, але незламна духом жінка, талановита піаністка, поцілована Богом малярка-мариністка, яка понад усе любила Батьківщину.
Волелюбна донька Прометея, чиє блискуче слово пронизане оптимізмом, внутрішньою силою й романтичним поривом. Непримиренна борчиня за гідне місце жінки в житті, творчості й коханні. Її доля була сповнена випробувань і болю, але попри все вона «без надії таки сподівалась» – рядок, що став символом незламності. Ці слова, що стали жіночим гаслом для тисяч українок, надихають і сьогодні на боротьбу, віру та перемогу.
Щоб осягнути неймовірну велич і геніальний талант Лесі Українки, її потрібно читати. За своє недовге життя вона встигла сказати надзвичайно багато. Перший вірш у дев’ять років, останній – у сорок. Близько 270 поезій, поеми, драматичні твори і кожен із них вирізняється глибиною думки та європейським масштабом. Вона дивилася в майбутнє й бачила українську літературу сучасною, сильною, інтегрованою в світовий культурний простір.
Переосмислюймо й відкриваймо цю унікальну, ерудовану, талановиту, прогресивну й вільну жінку, яка ламала стереотипи свого часу. Тамуймо спрагу з джерел її поезії та безмежно захоплюймося силою її слова.
P.S. Також cьогодні відзначаємо День української жінки.
Дату приурочено до дня народження Лесі Українки, яка стала символом сили духу, гідності й незламності.
Цей день більше, ніж пам’ять про визначну постать. Це нагода вшанувати вагомий внесок українських жінок у розвиток культури, науки, освіти, державотворення та боротьбу за свободу.
Дякуємо всім українським жінкам – сильним, талановитим, відданим своїй справі – за їхню щоденну працю, мудрість і любов до рідної землі.